«Енергоефективність та тарифна політика» з точки зору Уряду

Голова Уряду Гройсман

21 липня у Клубі Кабінету Міністрів України відбувся семінар для регіональних ЗМІ з питань енергоефективності та тарифної політики уряду за участі прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та голови НАК «Нафтогаз» Андрія Коболєва.

Враховуючи достатньо високий рівень заходу й велику соціальну напругу навколо тарифів на газ, електрики та інших комунальних благ цивілізації, захід очікувався досить цікавим. І частково ці сподівання виправдалися.

Прем’єр-міністр особисто розповів представникам регіональних ЗМІ бачення Урядом ситуації, що склалася у енергетиці, зокрема про необхідність підняття тарифів, та практично годину відповідав на достатньо гострі та критичні запитання з залу. Така ж участь спіткала й пана Коболєва та заступника Міністра соціальної політики пана Віталія Мушиніна.

Здавалося, що у доволі відвертих відповідях урядовці все ж таки орієнтувалися на те, щоб довести своє бачення проблематики, ніж почути та відреагувати на критику та занепокоєність журналістів.

Олекса ЯРОСЛАВЦЕВ: Про страждання через дурість, або Чому варто херсонським чиновникам уважно читати закони

Олекса Ярославцев

Ми часто стикаємося з ситуацією, коли закони нашої країни діють у різній ступені, залежно від регіону. Можливо, це пов’язано з тим, що семінари держслужбовців та прирівняних до них комунальників щодо підвищення кваліфікації проводяться не так часто, як потребує суспільство. Але чиновники в регіонах відчувають себе набагато більш впевненіше, ніж у Києві.

Олекса ЯРОСЛАВЦЕВ: Цей безсенсовий та нещадний “Рузький світ”

r1[1]

Вірете, не йде у мене з голови промова Віктора Андрійовича Ющенка, коли йому, в часи його президентства, почали закидати – чому він не саджає бандитів, як то кажуть, “без суда та слідства”.
Він із властивою долею суму пояснив – “це можна. Але чи можна буде потім вчасно зупинитися?”

Розумна людина і розуміє, що один раз увімкни держапарат на знищення – він зупинитеся не зможе.

Олена БІЛОЗЕРСЬКА: Хільда – доброволець з Росії чи терористка?

0000-395-21[1]

За тиждень минуть два місяці від стрілянини у Києві, під час якої загинули Олег Мужчиль (Лісник) і офіцер “Альфи”. Хочу нагадати про людей з групи Лісника, які були затримані того дня. Певніше, про одну людину – громадянку РФ Ольгу Шевельову, яку я добре знала. Познайомилася з нею влітку на нашій базі, коли група Лісника ще входила у ДУК ПС. Ольга мала позивний Хільда.

Колись я вже писала про неї. За цей час познайомилась з її матір’ю, яка приїздила з Росії, і зрозуміла багато додаткових моментів. Ольга походить з сім’ї творчої інтелігенції в n-ному коліні. Має дві вищі освіти. Її батьки – професійні музиканти, фанати класичної музики, і Оля в них єдина дитина. Мама внутрішньо сильніша, ніж батько, вона тримається, а він там удома, за її словами, мало не збожеволів.

В українських селищах триває декомунізація. Меджибіж повертає історичне обличчя

На вимогу українського закононодавства відносно декомунізації українських топонімів, свої пропозиції з приводу назви вулиць історичного центру Меджибіжа запропонували місцевим депутатам науковці розташованого в межах селища Державного історико-культурного заповідника.

Про це повідомляє Інформаціне агентство “Поряд з вами” з посиланням на прес-службу ДІКЗ “Межибіж”.

Андрій ДІДЕНКО: Правосуддя все ж таки існує, нажаль з затримкою. Прокуратура ж обурює своєю бездіяльністю

timthumb

23 грудня 2015 року колегія суддів апеляційного суду міста Києва під головуванням судді Балацької Галини Олександрівни ухвалила рішення, яким троє осіб, що фактично восьмий рік перебували під вартою в Лук’янівському СІЗО міста Київ, було змінено міру запобіжного заходу на домашній арешт.

Громадяни України Дорохов, Лепешкін і Яланський були засуджені Шевченківським районним судом міста Київа до довічного терміну позбавлення волі за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.115 КК України (умисне вбивство двох і більше осіб).

Близько двох років троє хлопців перебували в статусі засуджених до довічного позбавлення волі і переживали нестерпні моральні і матеріальні страждання. Апеляційним судом рішення Шевченківського суду було скасовано, також була змінена кваліфікація злочину з статті 115 КК України – довічного позбавлення волі, на ст.194 – умисне знищення, або пошкодження майна. Максимальна санкція останньої кваліфікації передбачає покарання у вигляді 10 років позбавлення волі.