Інформаційне агентство "Поряд з вами"
3 15 липня під Адміністрацією Президента відбувається безстроковий пікет щодо визначення статусу учасників та надання соціальних гарантій, які передбачені законодавством.
«Батальйон 731 формувався на основі директиви Генштабу Збройних сил СРСР 4/190. Схожої директивою наша військова частина була закрита і ліквідована до 2003 року. Ми отримали статус ліквідаторів чорнобильської катастрофи, але де ми були, що ми робили, як ми постраждали – цього немає ніяких документальних підтверджень», – підкреслює учасник ліквідації Володимир Рєзнік.
В цей батальон тоді призвали цивільних, військовозобов’язаних чоловіків: з дому, з гуртожитків, з навчання, і кинули в пекло, на ліквідацію Чорнобильської катастрофи. Хлопці змушені були працювали у 4 зона небезпеки, там де відмовлялася працювати техніка.
На час призову хлопцям було від 28 до 40 років.
Як зазначає Володимир Гудов у своїй книзі, в окремому батальйоні спеціального захисту №731 кадровими офіцерами були лише командир батальйону і начальник штабу. У перші дні аварії перед батальйоном стояло завдання – завантаження парашутів свинцем, піском, доломітом і під’єднання до вертольотів. Парашути використовувалися як мішки. Потім була поставлена задача – прибирання радіоактивного сміття і ґрунту на прилеглій території 4го реактора. З цим завданням особовий склад батальйону впорався, але, на жаль, ціною свого здоров’я, а згодом – і життя.
Сьогодні з 850 людей залишилось близько 60.
“Я так розумію, що зробили з нас гарматне м’ясо”, – говорить Віктор Павленко. “Просто ніхто не очікував, що люди виживуть”.
Нагадаємо, що соціальні пільги ліквідаторів були відмінені урядом Азарова за часи Януковича.