Наталія БЕЗСРОЧНА: Земельне коло та навколо

Другого березня 2017 року між Україною та МВФ було підписано Меморандум, у якому зазначене наступне: “Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель cільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 року, що дозволить діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року”. Таким чином Міжнародний валютний фонд знов офіційно підтвердив очікування затвердження Верховною Радою законопроекту щодо запуску ринку землі, а також скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення. І законопроект такий є. “Проект Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення” було зареєстровано у Верховній Раді України ще 13.12.2016 року під номером 5535.

Водночас, а ні до кінця травня, а ні до кінця червня цей законопроект затверджений не був. Навпаки! Навколо можливого скасування мораторію на продаж землі с/г призначення почалась суперактивна політична боротьба.
Радикальна партія, Батьківщина та деякі інші політичні сили виступили категорично проти будь якої схеми продажу, як такої, та закликають до обов’язкового проведення референдуму по цьому питанню. Ряд політиків хоча й каже про необхідність комерціалізації земельних відносин, але вимагає повного перегляду концепції урядового законопроекту.

І це не дивно, бо мова йде про один з головних економічних активів країни. Згідно з інформаційною довідкою Українського освітнього Центру реформ, земельний фонд України складає приблизно 60,3 млн. га, в якому 42,7 млн. га це с/г угіддя. Виходячи з оцінок Центру, початкова вартість 1 га буде складати від 1000$ до 2000$. Тобто мова йде про ринок ємкістю від 100 млрд доларів!

Однак переглянувши урядовий законопроект можна побачити, що він дуже нагадує анекдот про будівництво бані, в якому вирішують дошки для полу стругати, але класти струганим до низу.
По перше, ринок відкривається лише для фізичних осіб, громадян України. По друге, максимальний розмір земельного пая не може бути більш ніж 200га.
Таким чином всі агрохолдінги зразу ж стають поза ринком землі, бо юридичні особи, відповідно до проекту закону, взагалі не можуть бути власниками землі.

Поза ринком залишаються й будь які іноземні громадяни, навіть етнічні українці за походженням.
І хоча для купівлі-продажу землі передбачаються аукціони, на кшталт Prozorro, такі обмежувальні норми, як індикативна ціна та мито на перепродаж землі на 10 років, безумовно значно зменшать можливий інтерес до ринку землі.

Звісно, що великий аграрний бізнес, який вже багато років функціонує з використанням різноманітних схем оренди землі, добре налаштованих та дуже-дуже вигідних саме для орендаторів, на відміну від власників земельних паїв, виступив категорично проти такого варіанта земельної реформи.

Та, як наслідок, у кулуарах ВРУ вже активно обговорюється зовсім інший варіант земельного ринку, де об’єктом продажу стає не сама земля, а право оренди на неї. Причому, на відміну від урядового проекту, тут не передбачено ніяких мит на перепродаж, а навпаки, саме орендатори стають головними гравцями ринку, у той час як власник після підписання договору оренди вже взагалі ні на що не впливає і хто стане реальним користувачем його землі взагалі невідомо. Хоча практично однозначно можна передбачити, що це буде якийсь з агрохолдінгів.

Отже, гра навколо ринку землі лише починає розкручуватися на повну.

Немає сумніву, що нас ще чекає багато цікавого та як буде виглядати реальний ринок землі в Україні достеменно не знає ніхто.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *